обділений
ОБДІ́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обділи́ти.
– А як крадуть ліс, то через те, що вони [мужики] лісом обділені (М. Коцюбинський);
Справжнє мистецтво там, на Заході, не залишається обділеним. Воно має багатих меценатів (з газ.);
Сільські жителі не повинні бути обділені медичною допомогою (з газ.);
// обді́лено, безос. пред.
Податками тебе [хлібороба] примучено, важкою працею прикручено, землею-матінкою обділено! (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)