обділений —
обді́лений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
обділений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обділити. || обділено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обділений —
ОБДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обділи́ти. – А як крадуть ліс, то через те, що вони [мужики] лісом обділені (М. Коцюбинський); Справжнє мистецтво там, на Заході, не залишається обділеним. Воно має багатих меценатів (з газ.
Словник української мови у 20 томах
обділений —
ОБДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обділи́ти. — А як крадуть [мужики] ліс, то через те, що вони лісом обділені (Коцюб., І, 1955, 462); Німецький імперіалізм, цей молодий і сильний хижак, вважав себе обділеним при поділі колоній (Нова іст.
Словник української мови в 11 томах