Орфоепічний словник української мови

обдутий

обду́тий

убдутией]

м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обдутий — обду́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. обдутий — -а, -е. Збільшений, потовщений в об'ємі (від набряклості, настовбурчування пір'я, шерсті і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обдутий — ОБДУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обду́ти¹. В полях Подніпров'я, од крові обдутих, .. коня поміняти .. і мчати, і мчати крізь день і крізь ніч! (Л. Костенко). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  4. обдутий — А, -е, нарк. Обкурений марихуаною. Обдуті музиканти вийшли на сцену...  Словник сучасного українського сленгу
  5. обдутий — ОБДУ́ТИЙ, а, е. Збільшений, потовщений в об’ємі (від набряклості, настовбурчування пір’я, шерсті і т. ін.). Зажурився бідний чумак, Що й копієчки не мав, Та й сів собі кінець стола, Як обдутая сова (Чуб.  Словник української мови в 11 томах