обдутий

А, -е, нарк. Обкурений марихуаною. Обдуті музиканти вийшли на сцену...

Значення в інших словниках

1. обдутий — обду́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обдутий — [оубдутией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і  Орфоепічний словник української мови
3. обдутий — -а, -е. Збільшений, потовщений в об'ємі (від набряклості, настовбурчування пір'я, шерсті і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обдутий — ОБДУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обду́ти¹. В полях Подніпров'я, од крові обдутих, .. коня поміняти .. і мчати, і мчати крізь день і крізь ніч! (Л. Костенко). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
5. обдутий — ОБДУ́ТИЙ, а, е. Збільшений, потовщений в об’ємі (від набряклості, настовбурчування пір’я, шерсті і т. ін.). Зажурився бідний чумак, Що й копієчки не мав, Та й сів собі кінець стола, Як обдутая сова (Чуб.  Словник української мови в 11 томах