обдутий
ОБДУ́ТИЙ, а, е. Збільшений, потовщений в об’ємі (від набряклості, настовбурчування пір’я, шерсті і т. ін.).
Зажурився бідний чумак, Що й копієчки не мав, Та й сів собі кінець стола, Як обдутая сова (Чуб., V, 1874, 1063);
Поглянула я тоді спильна на його: червоний, обдутий якийсь він, очі в його якось померхли… (Вовчок, І, 1955, 277).
Словник української мови (СУМ-11)