обездолювати
ОБЕЗДО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗДО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого.
Позбавляючи найнеобхіднішого, найдорожчого або кривдячи, робити нещасним; знедолювати.
Тася знову на всю глибочінь зрозуміла, як вона його обікрала й обездолила (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)