Великий тлумачний словник сучасної мови

обездолювати

обездо́лювати

-юю, -юєш, недок., обездолити, -лю, -лиш, док., перех.

Позбавляючи найнеобхіднішого, найдорожчого або кривдячи, робити нещасним; знедолювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обездолювати — обездо́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обездолювати — ОБЕЗДО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗДО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого. Позбавляючи найнеобхіднішого, найдорожчого або кривдячи, робити нещасним; знедолювати. Тася знову на всю глибочінь зрозуміла, як вона його обікрала й обездолила (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
  3. обездолювати — ЗНЕДО́ЛЮВАТИ (робити когось нещасним), ОБЕЗДО́ЛЮВАТИ, ОБЕЗТАЛА́НЮВАТИ рідко. — Док.: знедо́лити, обездо́лити, обезтала́нити. Чому смуток, і невдоволення, і грізні передчуття гризуть ваше серце?...  Словник синонімів української мови
  4. обездолювати — ОБЕЗДО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗДО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Позбавляючи найнеобхіднішого, найдорожчого або кривдячи, робити нещасним; знедолювати. Ворог спалив у селі Сніжків п’ятсот хат. Та радянський народ не можна обездолити (Горд., Цвіти..  Словник української мови в 11 томах