обеззвучувати

ОБЕЗЗВУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЕЗЗВУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що.

Усувати (усунути) звук; робити беззвучним, тихим.

Значення в інших словниках

1. обеззвучувати — обеззву́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обеззвучувати — див. обеззвучити.  Великий тлумачний словник сучасної мови