обезземелювати
ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗЗЕМЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що.
Позбавляти права власності на землю; відбирати землю.
При скасуванні кріпосного права поміщики дуже обезземелили кріпаків (з навч. літ.);
Обезземе́лити селянство.
Словник української мови (СУМ-20)