обезземелювати
ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗЗЕМЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Позбавляти права власності на землю; відбирати землю.
При скасуванні кріпосного права поміщики дуже обезземелили кріпаків (Іст. СРСР, II, 1957, 223).
Словник української мови (СУМ-11)