обезземелювати
ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗЗЕМЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що.
Позбавляти права власності на землю; відбирати землю.
При скасуванні кріпосного права поміщики дуже обезземелили кріпаків (з навч. літ.);
Обезземе́лити селянство.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезземелювати — обезземе́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обезземелювати — -юю, -юєш, недок., обезземелити, -лю, -лиш, док., перех. Позбавляти права власності на землю; відбирати землю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезземелювати — ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗЗЕМЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Позбавляти права власності на землю; відбирати землю. При скасуванні кріпосного права поміщики дуже обезземелили кріпаків (Іст. СРСР, II, 1957, 223). Словник української мови в 11 томах