1. Орфографічний словник української мови

обезземелювати

обезземе́лювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезземелювати — -юю, -юєш, недок., обезземелити, -лю, -лиш, док., перех. Позбавляти права власності на землю; відбирати землю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обезземелювати — ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗЗЕМЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що. Позбавляти права власності на землю; відбирати землю. При скасуванні кріпосного права поміщики дуже обезземелили кріпаків (з навч. літ.); Обезземе́лити селянство. Словник української мови у 20 томах
  3. обезземелювати — ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗЗЕМЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Позбавляти права власності на землю; відбирати землю. При скасуванні кріпосного права поміщики дуже обезземелили кріпаків (Іст. СРСР, II, 1957, 223). Словник української мови в 11 томах