обезлюднення
ОБЕЗЛЮ́ДНЕННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. обезлю́днити і обезлю́дніти.
Як би не уявляти собі міру запустіння будь-якої області, не можна, звичайно, припустити повного її обезлюднення (з наук. літ.);
Населення міст росло за рахунок розорення та обезлюднення багатьох сільських місцевостей (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)