обезлюднення

ОБЕЗЛЮ́ДНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. обезлю́днити і обезлю́дніти.

Як би не уявляти собі міру запустіння будь-якої області, не можна, звичайно, припустити повного її обезлюднення (Пит. походж. укр. мови, 1956, 116);

Населення міст росло за рахунок розорення та обезлюднення багатьох сільських місцевостей (Нова іст., 1956, 108).

Значення в інших словниках

1. обезлюднення — обезлю́днення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обезлюднення — -я, с. Дія і стан за знач. обезлюднити і обезлюдніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обезлюднення — ОБЕЗЛЮ́ДНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. обезлю́днити і обезлю́дніти. Як би не уявляти собі міру запустіння будь-якої області, не можна, звичайно, припустити повного її обезлюднення (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах