обезлюдніти
ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, іє, док.
Стати безлюдним або малолюдним; спустіти.
На деякий час дороги обезлюдніли .. Чому припинився рух – ніхто не знав (І. Кочерга);
// безос.
Загарбав він її [Одарку] та й повів. Наче сонце наше зайшло! Якось у хаті спустіло, обезлюдніло (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)