обкладений

ОБКЛА́ДЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до обкла́сти.

Христина Максимівна сиділа в машині, обкладена вузлами й кошиками (Є. Кравченко);

Криничка була дбайливо і вміло обкладена камінням (В. Гжицький);

Вікна були обкладені квітчастою мозаїкою (І. Нечуй-Левицький);

Зараз простори Сиваша були поглинуті туманом, мороком, обкладені з неба важкими осінніми хмарами (О. Гончар);

У 1773 р. англійські купці привезли в Бостон велику партію чаю. Чай був обкладений податком (з навч. літ.);

// обкла́дено, безос. пред.

Головне місце на возі займала .. бочка, до якої притулилася скриня .. Все це було обкладено лопатками, відрами, бляшанками (М. Коцюбинський).

2. у знач. прикм. Який внаслідок певної хвороби покрився білим нальотом (про язик, горло).

Чай з напару [розхіднику звичайного] .. вживають при болях у животі, .. обкладеному язику (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. обкладений — обкла́дений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обкладений — [обкладеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. обкладений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обкласти. || обкладено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який покрився білим нальотом при захворюванні (про язик, горло).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обкладений — ОБКЛА́ДЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обкла́сти. Христина Максимівна сиділа в машині, обкладена вузлами й кошиками (Є. Кравч.  Словник української мови в 11 томах