обкладений

обкла́дений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обкласти.

|| обкладено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який покрився білим нальотом при захворюванні (про язик, горло).

Значення в інших словниках

1. обкладений — обкла́дений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обкладений — [обкладеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. обкладений — ОБКЛА́ДЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обкла́сти. Христина Максимівна сиділа в машині, обкладена вузлами й кошиками (Є. Кравченко); Криничка була дбайливо і вміло обкладена камінням (В. Гжицький); Вікна були обкладені квітчастою мозаїкою (І.  Словник української мови у 20 томах
4. обкладений — ОБКЛА́ДЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обкла́сти. Христина Максимівна сиділа в машині, обкладена вузлами й кошиками (Є. Кравч.  Словник української мови в 11 томах