обкладений —
обкла́дений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
обкладений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обкласти. || обкладено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який покрився білим нальотом при захворюванні (про язик, горло).
Великий тлумачний словник сучасної мови
обкладений —
ОБКЛА́ДЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обкла́сти. Христина Максимівна сиділа в машині, обкладена вузлами й кошиками (Є. Кравченко); Криничка була дбайливо і вміло обкладена камінням (В. Гжицький); Вікна були обкладені квітчастою мозаїкою (І.
Словник української мови у 20 томах
обкладений —
ОБКЛА́ДЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обкла́сти. Христина Максимівна сиділа в машині, обкладена вузлами й кошиками (Є. Кравч.
Словник української мови в 11 томах