1. Орфоепічний словник української мови

обкладений

обкла́дений

[обкладеинией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкладений — обкла́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обкладений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обкласти. || обкладено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який покрився білим нальотом при захворюванні (про язик, горло). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкладений — ОБКЛА́ДЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обкла́сти. Христина Максимівна сиділа в машині, обкладена вузлами й кошиками (Є. Кравченко); Криничка була дбайливо і вміло обкладена камінням (В. Гжицький); Вікна були обкладені квітчастою мозаїкою (І. Словник української мови у 20 томах
  4. обкладений — ОБКЛА́ДЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обкла́сти. Христина Максимівна сиділа в машині, обкладена вузлами й кошиками (Є. Кравч. Словник української мови в 11 томах