обкладений
ОБКЛА́ДЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до обкла́сти.
Христина Максимівна сиділа в машині, обкладена вузлами й кошиками (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 108);
Криничка була дбайливо і вміло обкладена камінням (Гжицький, Опришки, 1962, 83);
Вікна були обкладені квітчастою мозаїкою (Н.-Лев., IV, 1956, 15);
Зараз простори Сиваша були поглинуті туманом, мороком, обкладені з неба важкими осінніми хмарами (Гончар, II, 1959, 401);
У 1773 р. англійські купці привезли в Бостон велику партію чаю. Чай був обкладений податком (Нова іст., 1956, 32);
// обкла́дено, безос. присудк. сл.
Головне місце на возі займала.. бочка, до якої притулилася скриня.. Все це було обкладено лопатками, відрами, бляшанками (Коцюб., І, 1955, 225).
2. у знач. прикм. Який покрився білим нальотом при захворюванні (про язик, горло).
Чай з напару [розхіднику звичайного].. вживають при болях у животі,.. обкладеному язику (Лікар. рослини.., 1958, 58).
Значення в інших словниках
- обкладений — обкла́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обкладений — [обкладеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- обкладений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обкласти. || обкладено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який покрився білим нальотом при захворюванні (про язик, горло). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обкладений — ОБКЛА́ДЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обкла́сти. Христина Максимівна сиділа в машині, обкладена вузлами й кошиками (Є. Кравченко); Криничка була дбайливо і вміло обкладена камінням (В. Гжицький); Вікна були обкладені квітчастою мозаїкою (І. Словник української мови у 20 томах