обкладений
обкла́дений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обкласти.
|| обкладено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який покрився білим нальотом при захворюванні (про язик, горло).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обкладений — обкла́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обкладений — [обкладеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- обкладений — ОБКЛА́ДЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обкла́сти. Христина Максимівна сиділа в машині, обкладена вузлами й кошиками (Є. Кравченко); Криничка була дбайливо і вміло обкладена камінням (В. Гжицький); Вікна були обкладені квітчастою мозаїкою (І. Словник української мови у 20 томах
- обкладений — ОБКЛА́ДЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обкла́сти. Христина Максимівна сиділа в машині, обкладена вузлами й кошиками (Є. Кравч. Словник української мови в 11 томах