обкипілий —
обкипі́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
обкипілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обкипіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обкипілий —
ОБКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обкипі́ти. На широких зрізах обкипілої живицею деревини чорніли маркіровочні штампи брянського лісництва (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах
обкипілий —
ОБКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обкипі́ти. На широких зрізах обкипілої живицею деревини чорніли маркіровочні штампи брянського лісництва (Мушк., Чорний хліб, 1960, 179).
Словник української мови в 11 томах