Значення в інших словниках
-
обкипілий —
[обкиеп’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови
-
обкипілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обкипіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обкипілий —
ОБКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обкипі́ти. На широких зрізах обкипілої живицею деревини чорніли маркіровочні штампи брянського лісництва (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах
-
обкипілий —
ОБКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обкипі́ти. На широких зрізах обкипілої живицею деревини чорніли маркіровочні штампи брянського лісництва (Мушк., Чорний хліб, 1960, 179).
Словник української мови в 11 томах