обламаний
ОБЛА́МАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до облама́ти.
Земля, обламана над шумною водою, Поволі кришиться і сиплеться в глибінь (М. Бажан);
// у знач. прикм.
Давно не умивані, сіли [бійці] за стіл з обламаним краєм (П. Кочура).
◇ (1) Обла́мані кри́ла (д) див. обла́мувати¹.
Словник української мови (СУМ-20)