облизнути
ОБЛИЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.
Однокр. до обли́зувати 1, 2.
Поранений облизнув спраглі губи (О. Гончар);
Облизнувши пересохлі губи, Алессандро прошепотів: – Я хочу познайомитися з вами, Катрен! (О. Бердник);
Облизнувши губу, [гетьман] .. оглядається на свого джуру (Г. Колісник);
– А далі? – облизнув губи Хома.– А що далі? Далі все ясно, – розважно сказав Василинка (В. Шкляр).
Словник української мови (СУМ-20)