облисілий

ОБЛИСІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до облисі́ти.

Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Ф. Бурлака);

Вона [шапка] була стара, витерта і майже наполовину облисіла (М. Руденко);

Облисілі за попередні роки схили не заліснені, що викликає змив ґрунту (з газ.).

Значення в інших словниках

1. облисілий — облисі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. облисілий — див. безволосий; лисий  Словник синонімів Вусика
3. облисілий — [облиес’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
4. облисілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до облисіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. облисілий — ОБЛИСІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до облисі́ти. Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Бурл., М. Гонта, 1959, 43); Вона [шапка] була стара, витерта і майже наполовину облисіла (Руд.  Словник української мови в 11 томах