облисілий —
облисі́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
облисілий —
див. безволосий; лисий
Словник синонімів Вусика
облисілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до облисіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
облисілий —
ОБЛИСІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до облисі́ти. Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Бурл., М. Гонта, 1959, 43); Вона [шапка] була стара, витерта і майже наполовину облисіла (Руд.
Словник української мови в 11 томах
облисілий —
ОБЛИСІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до облисі́ти. Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Ф. Бурлака); Вона [шапка] була стара, витерта і майже наполовину облисіла (М. Руденко); Облисілі за попередні роки схили не заліснені, що викликає змив ґрунту (з газ.).
Словник української мови у 20 томах