облущений
ОБЛУ́ЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до облу́щити.
Іноді якісь ноги заворушаться, підведеться якась .. сонна голова з облущеним від сонця носом та щоками, почухається і знову пірнає під рядно або свитку, підгорнувши під себе ноги (В. Винниченко);
За кілька хвилин Дев'ятий з револьвером у руці вже стояв на самій спеці під стіною облущеного снарядами будинку біля шосе (О. Гончар);
// у знач. прикм.
Мікробіологи вивели так звані нові раси мікроорганізмів, за допомогою яких можна одержувати бутиловий спирт не з борошна, а з облущених качанів кукурудзи (з газ.);
Ждан з'їв хліба з салом та цибулею, з облущеною таранею в руці тинявся по острову (Ю. Мушкетик).
2. у знач. прикм. Який відпав, осипався дрібними частинками, шматками.
Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа... Ілюмінатори засновані павутинням (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)