облущений
ОБЛУ́ЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до облу́щити.
Мікробіологи вивели так звані нові раси мікроорганізмів, за допомогою яких можна одержувати бутиловий спирт не з борошна, а з облущених качанів кукурудзи (Веч. Київ, 28.І 1963, 2).
2. у знач. прикм. Який відпав, осипався дрібними частинками, шматками.
Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа… Ілюмінатори засновані павутинням (Гончар, Тронка, 1963, 236).
Словник української мови (СУМ-11)