облущений
ОБЛУ́ЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до облу́щити.
Мікробіологи вивели так звані нові раси мікроорганізмів, за допомогою яких можна одержувати бутиловий спирт не з борошна, а з облущених качанів кукурудзи (Веч. Київ, 28.І 1963, 2).
2. у знач. прикм. Який відпав, осипався дрібними частинками, шматками.
Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа… Ілюмінатори засновані павутинням (Гончар, Тронка, 1963, 236).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облущений — облу́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- облущений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до облущити. 2》 у знач. прикм. Який відпав, осипався дрібними частинками, шматками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облущений — ОБЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до облу́щити. Іноді якісь ноги заворушаться, підведеться якась .. сонна голова з облущеним від сонця носом та щоками, почухається і знову пірнає під рядно або свитку, підгорнувши під себе ноги (В. Словник української мови у 20 томах
- облущений — ОБЛУ́ПЛЕНИЙ (який повністю чи частково втратив верхній шар покриття; який відпав, обсипався частинками, шматками), ОБЛУ́ЩЕНИЙ, ОБДЕ́РТИЙ, ОБША́РПАНИЙ, ОБКОЛУ́ПАНИЙ рідше, ОБЛУ́ПАНИЙ діал. Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа... Словник синонімів української мови