облущений

Значення в інших словниках

1. облущений — облу́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. облущений — ОБЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до облу́щити. Мікробіологи вивели так звані нові раси мікроорганізмів, за допомогою яких можна одержувати бутиловий спирт не з борошна, а з облущених качанів кукурудзи (Веч. Київ, 28.І 1963, 2). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах
3. облущений — ОБЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до облу́щити. Іноді якісь ноги заворушаться, підведеться якась .. сонна голова з облущеним від сонця носом та щоками, почухається і знову пірнає під рядно або свитку, підгорнувши під себе ноги (В. Словник української мови у 20 томах
4. облущений — ОБЛУ́ПЛЕНИЙ (який повністю чи частково втратив верхній шар покриття; який відпав, обсипався частинками, шматками), ОБЛУ́ЩЕНИЙ, ОБДЕ́РТИЙ, ОБША́РПАНИЙ, ОБКОЛУ́ПАНИЙ рідше, ОБЛУ́ПАНИЙ діал. Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа... Словник синонімів української мови