облущений

ОБЛУ́ЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до облу́щити.

Іноді якісь ноги заворушаться, підведеться якась .. сонна голова з облущеним від сонця носом та щоками, почухається і знову пірнає під рядно або свитку, підгорнувши під себе ноги (В. Винниченко);

За кілька хвилин Дев'ятий з револьвером у руці вже стояв на самій спеці під стіною облущеного снарядами будинку біля шосе (О. Гончар);

// у знач. прикм.

Мікробіологи вивели так звані нові раси мікроорганізмів, за допомогою яких можна одержувати бутиловий спирт не з борошна, а з облущених качанів кукурудзи (з газ.);

Ждан з'їв хліба з салом та цибулею, з облущеною таранею в руці тинявся по острову (Ю. Мушкетик).

2. у знач. прикм. Який відпав, осипався дрібними частинками, шматками.

Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа... Ілюмінатори засновані павутинням (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облущений — облу́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. облущений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до облущити. 2》 у знач. прикм. Який відпав, осипався дрібними частинками, шматками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облущений — ОБЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до облу́щити. Мікробіологи вивели так звані нові раси мікроорганізмів, за допомогою яких можна одержувати бутиловий спирт не з борошна, а з облущених качанів кукурудзи (Веч. Київ, 28.І 1963, 2). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах
  4. облущений — ОБЛУ́ПЛЕНИЙ (який повністю чи частково втратив верхній шар покриття; який відпав, обсипався частинками, шматками), ОБЛУ́ЩЕНИЙ, ОБДЕ́РТИЙ, ОБША́РПАНИЙ, ОБКОЛУ́ПАНИЙ рідше, ОБЛУ́ПАНИЙ діал. Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа... Словник синонімів української мови