обліт
ОБЛІ́Т¹, льо́ту, ч.
Дія за знач. обліта́ти¹ 1–3.
На гірському кордоні між Іспанією та Португалією льотчик зробив низький обліт, два рази обернувшись над пунктом перельоту (Іван Ле);
Космічний корабель летить все далі й далі. Багато раз зробить він обліт земної кулі (з газ.).
ОБЛІ́Т², льо́ту, ч.
Дія за знач. обліта́ти³, облі́тувати і обліта́тися², облі́туватися.
Сильний, дружний обліт бджолиних сімей свідчить про те, що в них є достатня кількість бджіл і матка (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)