обліт

ОБЛІ́Т¹, льо́ту, ч.

1. Дія за знач. обліта́ти¹1-3.

На гірському кордоні між Іспанією та Португалією льотчик зробив низький обліт, два рази обернувшись над пунктом перельоту (Ле, Клен. лист, 1960, 195);

Космічний корабель летить все далі й далі. Багато раз зробить він обліт земної кулі (Рад. Укр., 12.VIII 1962, 2).

ОБЛІ́Т², льо́ту, ч. Дія за знач. обліта́ти³, облі́тувати і обліта́тися², облі́туватися.

Сильний, дружний обліт бджолиних сімей свідчить про те, що в них є достатня кількість бджіл і матка (Колг. енц., І, 1956, 63).

Значення в інших словниках

1. обліт — облі́т 1 іменник чоловічого роду політ навколо чогось облі́т 2 іменник чоловічого роду пробний політ  Орфографічний словник української мови
2. обліт — [оубл’іт] обл'оту, м. (на) обл'от'і, мн. обл'отие, обл'от'іў  Орфоепічний словник української мови
3. обліт — I -льоту, ч. Дія за знач. облітати I 1-3). II -льоту, ч. Дія за знач. облітати III, облітувати і облітатися II, облітуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обліт — ОБЛІ́Т¹, льо́ту, ч. Дія за знач. обліта́ти¹ 1–3. На гірському кордоні між Іспанією та Португалією льотчик зробив низький обліт, два рази обернувшись над пунктом перельоту (Іван Ле); Космічний корабель летить все далі й далі.  Словник української мови у 20 томах