облітаний

ОБЛІ́ТАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обліта́ти².

Льотчик на мить перестав бути льотчиком, і нема за ним вздовж і впоперек облітаного неба (Гончар, Тронка, 1963, 9).

ОБЛІ́ТАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обліта́ти³1.

Зяючі отвори ангарів приймали під свою покрівлю облітані машини першої черги (Кучер, Квітує жито, 1938, 138).

Значення в інших словниках

1. облітаний — облі́таний 1 дієприкметник навколо якого летали; який оминули під час польоту облі́таний 2 дієприкметник випробуваний в польоті  Орфографічний словник української мови
2. облітаний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до облітати II. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до облітати III 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облітаний — ОБЛІ́ТАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до обліта́ти². Льотчик на мить перестав бути льотчиком, і нема за ним вздовж і впоперек облітаного неба (О. Гончар). ОБЛІ́ТАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до обліта́ти³ 1. Зяючі отвори ангарів приймали під свою покрівлю облітані машини першої черги (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
4. облітаний — облітаний 1. натренований, навчений (про голуба)(ст): – Пурцлі? Ну, а як? Не бачите? Подивіться на головку. Расові. Облітаєте, завжди додому вернеться. – Кожний добре облітаний голуб вернеться (Нижанківський) 2. вул.  Лексикон львівський: поважно і на жарт