Орфографічний словник української мови

облітаний

облі́таний 1

дієприкметник

навколо якого летали; який оминули під час польоту

облі́таний 2

дієприкметник

випробуваний в польоті

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. облітаний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до облітати II. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до облітати III 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. облітаний — ОБЛІ́ТАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обліта́ти². Льотчик на мить перестав бути льотчиком, і нема за ним вздовж і впоперек облітаного неба (Гончар, Тронка, 1963, 9). ОБЛІ́ТАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обліта́ти³1.  Словник української мови в 11 томах
  3. облітаний — ОБЛІ́ТАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до обліта́ти². Льотчик на мить перестав бути льотчиком, і нема за ним вздовж і впоперек облітаного неба (О. Гончар). ОБЛІ́ТАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до обліта́ти³ 1. Зяючі отвори ангарів приймали під свою покрівлю облітані машини першої черги (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
  4. облітаний — облітаний 1. натренований, навчений (про голуба)(ст): – Пурцлі? Ну, а як? Не бачите? Подивіться на головку. Расові. Облітаєте, завжди додому вернеться. – Кожний добре облітаний голуб вернеться (Нижанківський) 2. вул.  Лексикон львівський: поважно і на жарт