Орфографічний словник української мови

обліт

облі́т 1

іменник чоловічого роду

політ навколо чогось

облі́т 2

іменник чоловічого роду

пробний політ

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обліт — [оубл’іт] обл'оту, м. (на) обл'от'і, мн. обл'отие, обл'от'іў  Орфоепічний словник української мови
  2. обліт — I -льоту, ч. Дія за знач. облітати I 1-3). II -льоту, ч. Дія за знач. облітати III, облітувати і облітатися II, облітуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обліт — ОБЛІ́Т¹, льо́ту, ч. 1. Дія за знач. обліта́ти¹1-3. На гірському кордоні між Іспанією та Португалією льотчик зробив низький обліт, два рази обернувшись над пунктом перельоту (Ле, Клен. лист, 1960, 195); Космічний корабель летить все далі й далі.  Словник української мови в 11 томах
  4. обліт — ОБЛІ́Т¹, льо́ту, ч. Дія за знач. обліта́ти¹ 1–3. На гірському кордоні між Іспанією та Португалією льотчик зробив низький обліт, два рази обернувшись над пунктом перельоту (Іван Ле); Космічний корабель летить все далі й далі.  Словник української мови у 20 томах