Словник української мови у 20 томах

облічуватися

ОБЛІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБЛІЧИ́ТИСЯ, лічу́ся, лі́чишся, док., розм.

1. з ким. Робити підрахунок, розраховуючись з ким-небудь.

Пив, гуляв цілий тиждень, а як облічився з шинкарем, то й нічим заплатити (Сл. Б. Грінченка).

2. тільки недок. Підраховуватися, відбиватися (про дані обліку).

В облікових книжках виробничої роботи трактористів і комбайнерів облічується витрата ними пального (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. облічуватися — облі́чуватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. облічуватися — -уюся, -уєшся, недок., облічитися, -лічуся, -лічишся, док., розм., рідко. 1》 Робити підрахунок, розраховуючись з ким-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до облічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облічуватися — ОБЛІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБЛІЧИ́ТИСЯ, лічу́ся, лі́чишся, док., розм., рідко. 1. Робити підрахунок, розраховуючись з ким-небудь. Пив, гуляв цілий тиждень, а як облічився з шинкарем, то й нічим заплатити (Сл. Гр.). 2. тільки недок. Пас.  Словник української мови в 11 томах