обмаль
О́БМАЛЬ, присл., розм.
Недостатньо.
В Карпатах не дурно такі замлілі та сухорляві люди: тут обмаль хліба, а робота важка (І. Нечуй-Левицький);
– Може, на війні людей обмаль, а нас отут затримують (П. Кочура).
Словник української мови (СУМ-20)