обмаль
О́БМАЛЬ, присл., розм. Недостатньо, малувато.
В Карпатах не дурно такі замлілі та сухорляві люди: тут обмаль хліба, а робота важка (Н.-Лев., II, 1956, 406);
— Може, на війні людей обмаль, а нас отут затримують (Кочура, Зол. грамота, 1960, 218).
Словник української мови (СУМ-11)