обмахувати
ОБМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.
1. перев. недок. Махаючи чим-небудь, обвівати струменем повітря.
Рузя обмахувала лице зеленою гілкою райдерева (І. Нечуй-Левицький).
2. Легкими помахами очищати кого-, що-небудь від пилу, снігу і т. ін.
Обмахувати чоботи віником;
// Швидкими й легкими рухами збивати пил, сніг і т. ін. з чого-небудь.
Обмахувати сніг з чобіт;
// Махаючи чим-небудь, відганяти (мух, комарів і т. ін.).
Буланий .. мотнув головою .. і почав обмахувати хвостом уїдливих мух (Панас Мирний);
Почала Ряба мотати хвостом, ґедзів обмахувати (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)