обмахувати
ОБМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.
1. Махаючи чим-небудь, обвівати струменем повітря.
Рузя обмахувала лице зеленою гілкою райдерева (Н.-Лев., І, 1956, 197).
2. Легкими помахами очищати що-небудь від пилу, снігу і т. ін.
Обмахувати чоботи віником;
// Швидко й легко проводячи по чому-небудь, збивати з нього пил, сніг і т. ін.
Обмахувати сніг з чобіт;
// Махаючи чим-небудь, відганяти (мух, комарів і т. ін.).
Буланий.. мотнув головою.. і почав обмахувати хвостом уїдливих мух (Мирний, І, 1954, 267);
Почала Ряба мотати хвостом, гедзів обмахувати (Донч., VI, 1957, 143).
Словник української мови (СУМ-11)