обмахуватися
ОБМА́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Махаючи чим-небудь, обвівати себе струменем повітря; обмахувати себе.
Він сів на ліжку, обмахувався од жари руками (Н.-Лев., І, 1956, 456);
Вона тримає віяло, злегка обмахується ним, (Ю. Янов., IV, 1959, 133);
// Махаючи чим-небудь, відганяти від себе (мух, комарів і т. ін.).
Праведники зривали тут з дерев золоті яблука і обмахувались, певно від комарів, пальмовим віттям (Донч., III, 1956, 24).
Словник української мови (СУМ-11)