обмахуватися
ОБМА́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
Махаючи чим-небудь, обвівати себе струменем повітря; обмахувати себе.
Він сів на ліжку, обмахувався од жари руками (І. Нечуй-Левицький);
Вона тримає віяло, злегка обмахується ним, (Ю. Яновський);
// Махаючи чим-небудь, відганяти від себе (мух, комарів і т. ін.).
В одному кутку картини був і рай. Праведники зривали тут з дерев золоті яблука і обмахувались, певно від комарів, пальмовим віттям (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)