обмежений
ОБМЕ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до обме́жити.
Світ колись для дикуна Був обмежений рікою (М. Рильський);
От уявімо, що частки начальні тієї істоти В кількості якось обмеженій бродять по всесвіту всюди (М. Зеров).
2. у знач. прикм. Невеликий за розміром, обсягом, кількістю і т. ін.; незначний.
Вся поверхня лиця у Лялі являла собою невеликий трикутник, і на цій обмеженій площі .. розмістилась пара великих, довгастих зелених очей (Ірина Вільде);
Кожний робітник, очевидно, педантично виконував якусь певну й обмежену частку загальної роботи (Ю. Смолич);
Обмежені відомості;
// Примітивний за змістом.
І якими ж обмеженими і убогими є підручники з літератури для середньої школи! (А. Малишко).
3. у знач. прикм. Який має вузький кругозір; духовно не розвинений, недалекий.
– Записано його в Орську [фортецю], де батальйоном командує майор Мєшков, людина надзвичайно обмежена і дубувата: солдафон з унтер-офіцерів (З. Тулуб);
Шеф ваш – людина обмежена і самозакохана (Н. Рибак);
// Який виражає духовну нерозвиненість, недалекість.
Обмежене мислення.
Словник української мови (СУМ-20)