обмовник
ОБМО́ВНИК, а, ч.
Той, хто обмовляє кого-небудь; наклепник.
Марко гостро напустився на обмовника..: – Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)ОБМО́ВНИК, а, ч.
Той, хто обмовляє кого-небудь; наклепник.
Марко гостро напустився на обмовника..: – Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)