обмовник
ОБМО́ВНИК, а, ч. Той, хто обмовляє кого-небудь; наклепник.
Марко гостро напустився на обмовника..: — Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (Горд. Дівчина.., 1954, 187).
Словник української мови (СУМ-11)ОБМО́ВНИК, а, ч. Той, хто обмовляє кого-небудь; наклепник.
Марко гостро напустився на обмовника..: — Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (Горд. Дівчина.., 1954, 187).
Словник української мови (СУМ-11)