обмокати
ОБМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБМО́КНУТИ, ОБМО́КТИ, кну, кнеш; мин. ч. обмо́к, ла, ло; док.
Ставати мокрим, намокати.
Здорові каченята ніколи не обмокають, якщо їм дається повна свобода для самостійного виходу на воду і назад на берег (з наук. літ.);
Обмок – як вовк, обкис – як лис, голоден – як собака! (прислів'я);
Обмокли хлопці – рубця сухого не було (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)