обмоклий
ОБМО́КЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до обмо́кнути, обмо́кти.
Їмость побачила нивки з обмоклими, обслизлими кукурудзами (Л. Мартович);
Лука Чуплак тупцюється тонкими ногами, як обмоклий когут під стріхою (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)