Значення в інших словниках
-
обмоклий —
обмо́клий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
обмоклий —
[обмоклией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови
-
обмоклий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обмокнути, обмокти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обмоклий —
ОБМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обмо́кнути, обмо́кти. Їмость побачила нивки з обмоклими, обслизлими кукурудзами (Март., Тв., 1954, 437); Лука Чуплак тупцюється тонкими ногами, як обмоклий когут під стріхою (Чорн., Визвол. земля, 1949, 139).
Словник української мови в 11 томах
-
обмоклий —
ОБМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обмо́кнути, обмо́кти. Їмость побачила нивки з обмоклими, обслизлими кукурудзами (Л. Мартович); Лука Чуплак тупцюється тонкими ногами, як обмоклий когут під стріхою (С. Чорнобривець).
Словник української мови у 20 томах